Короткий і пронизливий, написаний верхньобернським діалектом роман швейцарського сучасника Педро Ленца, знаного нам насамперед із Жаданових перекладів його лірики, – своєрідна сучасна історія виховання почуттів, поетичне свідоцтво з глибокої швейцарської провінції 70–80 рр. про вимоги дорослішання і його нездійсненність. Тепла, стисла і щемка розповідь про вірність і зраду, відданість і залежність, прив'язаність і зловживання, прагнення і непорозуміння. Складні й суперечливі характери, накреслені кількома вичерпними натяками, розвиваються передусім у хвацьких діалогах. М'який і вразливий, прив'язаний до місця і спогадів, головний протагоніст Кіпер відчайдушно намагається порадити собі зі змінами, які йому анітрохи не до вподоби. Правдива його стихія – оповідати історії. Тільки ось цього разу це історія його власного життя.